Життя дитини - безцінне!
Як попередити думки про самогубство у підлітків
Якими можуть бути причини суїцидальних думок?
— Є декілька факторів. По-перше, імпульсивність. У когось вона нижча, а в когось вища. Імпульсивність впливає на швидкість реакцій: всі ображаються, але імпульсивна людина буде швидко проявляти образу. Для більшості підлітків характерний підвищений рівень імпульсивності. Від думки до дії минає короткий час — і це найнебезпечніше.
По-друге, проблеми зі стосунками. По-третє, психологічне травмування, коли відбувається якась непередбачувана для людини подія, наприклад, смерть близької людини або переїзд. У кожного вікового періоду є значуща діяльність. Це термін із психології, який означає систематичні дії, через які ми себе визначаємо. Наприклад, я працюю психологом, відповідно, це одна з моїх соціальних ролей і це для мене важливо. Якщо в цьому періоді значущої діяльності мене звільнять, це буде боляче, неприємно, особливо якщо це улюблена робота. Для підлітка значуща діяльність — це спілкування з однолітками, спілкування із сім'єю й навчання. Доросла людина може дивуватися: «знайшов на що образитись!» Погана оцінка, неприємна репліка — дрібничка для дорослого, але удар для підлітка.
Як правильно поговорити з підлітком про «суїцидальні» ігри в інтернеті, не провокуючи та не стимулюючи цікавість до них?
— Це питання ширше. В Україні віддавна була табуйованою тема статевих стосунків, хоча останнім часом деякі батьки говорять про це з дітьми частіше. Так само зараз табуйована тема смерті. З маленькими дітьми, звісно, про це не варто говорити, якщо в родині не сталася трагедія. А ось зі старшими — варто. Дітей потрібно вчити знаходити вихід зі складних ситуацій. Крім того, підліткам потрібно мати змогу говорити про такі речі з однолітками.
Як підлітку пояснити, що його життя є цінністю?
— Це часто йде від прикладу стосунків у родині. Якщо підлітку сказати, що його життя — це цінність і що все в нього попереду, він не відразу може це збагнути. Ми, мабуть, усі пам'ятаємо, як нам щось подібне говорили, коли в нас була проблема у школі або в стосунках з іншими. Підліток цього не сприйматиме. Він розглядатиме цю пораду як різновид педагогічного втручання: батьки намагаються його виховувати. Це нормально — такий віковий період, який передбачає супротив. Аби підліток розумів, що його життя є цінністю, передусім стосунки в сім'ї мають бути дружніми й батьки також повинні ділитися своїми переживаннями та почуттями. І не обов'язково позитивними почуттями. Підліток буде стикатися якщо не в родині, то у спілкуванні з іншими людьми зі складними, неприємними емоціями. У такі моменти добре, якщо батьки своїми діями показують, що його життя — це цінність. Із підлітком варто розмовляти і до нього варто дослухатися. Іноді такий підхід сприймають як уседозволеність: якщо батьки з повагою ставляться до підлітків, то вони забагато дозволяють. Але я не маю на увазі вседозволеності: повинні бути встановлені межі.
Як батькам не боятися говорити з дітьми на різні, зокрема й табуйовані суспільством теми?
— Потрібно постійно працювати над собою. Світ не стоїть на місці, він змінюється, а тому варто і нам його наздоганяти. Наприклад, якщо трапилась конфліктна ситуація, потрібно проговорювати її, висловлювати свої емоції. Коли ми виражаємо свої емоції, у нас відбувається розтотожнення. Наприклад, це мені страшно, а не світ страшний. Це важливо усвідомлювати, тому що часто відбувається зміщення в сприйнятті світу. Коли мені страшно або образливо, я дивлюся на інших людей, і мені здається, що це не я образилась, а всі такі погані, ворожі до мене. Так буває, коли відчуваєш сильну емоцію.
— Як підлітку навчитися справлятися з стресом і внутрішніми переживаннями?
— Перш за все, варто розуміти, що ситуація, яка склалася, — не назавжди і що переживання не дорівнюють реальності. По-друге, не боятися спілкуватися про це або з близькими, або з друзями, або з сім'єю. І по-третє, завжди пам'ятати, що навіть якщо у вас немає таких близьких, є гарячі лінії і спеціалісти, які можуть підтримати і допомогти розв’язати психологічну проблему. Тобто розуміти, що ви не одні.
В Україні є безкоштовна державна консультаційна лінія 1545. Також будь-хто можете скористатися гарячою лінією правозахисного центру «Ла Страда-Україна» за номером 0 800 500 225 і отримати психологічну підтримку та консультацію фахівців.
Немає коментарів:
Дописати коментар