Варто знати!!!

 

Наслідки домашнього насильства. Психологічні наслідки: почуття провини; почуття сорому; замкненість; страх спілкування; низька самооцінка; зневіра у собі; депресія; відчай; небажання жити

Насильство в сімї- серйозна і поширена проблема в світі. Вона впливає на життя дітей і підлітків:

•      третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сімї.

•       Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю.

•      Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках.

•      Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей: бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість

•      До емоційних проблем таких дітей можна зарахувати:

•      підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.

•      Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей - безсоння, енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади. Порушення травлення, астму тощо.

•       У тоталітарних сім’ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоров’я.

•      Прояви психологічного насильства щодо дітей:

•      образливі слова й приниження дитини щодо її успішності в навчанні, позашкільної діяльності, захоплень, інтересів чи повсякденної поведінки:
— «Ти тупий/тупа»;
— «Так і виростеш нездарою»;
— «Чого витріщився — вчи!»;
— «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»;
— «Ти, як баран, уперся рогами в стіну»;

•      втягнення дитини у конфлікт між дорослими, примус підтримати одного з дорослих:
— «Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає»;
— «Іди і скажи йому/їй, що він/вона "поганий"/"погана"»;
— «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити»;
— «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила»;
— «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»;

•      постійні домашні конфлікти чи насильство, яке бачить дитина;

    ігнорування дитини як спосіб покарання.

Діти-жертви фізичного насильства схильні у дорослому віці також ставати кривдниками.

( https://www.google.com/search?sca_esv=578070544&rlz=1C1IXYC_ruUA945UA947&sxsrf=AM9HkKnIGFammFJV9o0LXkSCrEryWny-4w:16987)

Умій сказати "НІ!" | Як протидіяти небажаним пропозиціям

https://youtu.be/issag7xS_ug?si=slNNjsjrG7rrm-od