Профорієнтація з психологічної точки зору

 

Навіщо потрібна профорієнтація? Що впливає на вибір професії

Профорієнтація - це процес визначення можливостей та здібностей людини для вибору професії, що відповідає її інтересам та особистісним характеристикам. Психологічний підхід до профорієнтації полягає у дослідженні особистісних якостей людини, її потреб, інтересів та цінностей з метою підбору оптимальної професії.

Психологічна профорієнтація має на меті не лише допомогти особистості знайти свою професію, а й розвивати її особистісний потенціал, виховувати підприємливість та самостійність, формувати вміння та навички планування кар'єри.

Психологічна профорієнтація може бути корисною не лише школярам та студентам, а й дорослим, які шукають нові кар'єрні можливості або переорієнтуються на іншу сферу діяльності.

 

Вибір професії залежить від багатьох факторів, включаючи особистість, інтереси, здібності, цінності, життєві обставини та соціальне середовище.

 

Особистість відіграє ключову роль у виборі професії. Наприклад, люди, які мають високий рівень внутрішньої мотивації, краще почуваються в професіях, що задовольняють їх. Особи, більш орієнтовані на успіх і досягнення, можуть віддати перевагу професіям, що дозволяють розширювати свої здібності та вміння.

 

Темперамент та самооцінка також впливають на профорієнтацію людини. Наприклад, люди з високою самооцінкою можуть вибирати професії, які мають високий статус чи престиж, оскільки це може додатково наголосити на їх важливості в суспільстві. З іншого боку, люди з низькою самооцінкою можуть обирати професії з меншим статусом або престижем, які можуть відповідати їхнім переконанням про свої здібності та здібності.

Темперамент відіграє у виборі професії. Наприклад, екстраверти почуваються комфортніше в професіях, що вимагають спілкування з людьми, таких як менеджери або продавці. Відповідно інтроверти почуваються комфортніше в професіях, що дозволяють їм працювати самостійно, таких як програмісти або дизайнери.

Чи потрібна профорієнтація в школі?

Основна мета профорієнтації полягає в тому, щоб допомогти учням визначитися з майбутньою професією, що відповідає їх інтересам, здібностям та цінностям.

 

Психологи проводять профорієнтаційні заняття, на яких допомагають учням визначити свої інтереси та здібності, знайомлять із різними професіями та можливостями на ринку праці, розповідають про різні освітні програми, які можуть допомогти досягти мети.

 

Важливо, що профорієнтаційна робота має бути індивідуальною та орієнтованою на конкретного учня.

Тому психологи проводять інтерв'ю з учнями, під час якого вони з'ясовують, які професії їх цікавлять, які здібності та таланти у них є, які цінності важливі для них, яких цілей вони прагнуть досягти.

 

На основі результатів інтерв'ю та додаткових тестів, які можуть допомогти визначити здібності та інтереси учня, психологи розробляють індивідуальну програму профорієнтацій для кожного учня. Ця програма може містити рекомендації щодо вибору професії, а також конкретні дії, які необхідно здійснити для досягнення поставленої мети.

 

 

Вибір професії як психологічний феномен

За психологічними дослідженнями вибір професії відбувається на основі психологічних потреб і мотивів людини, які залежать від його особистісних рис, цінностей, інтересів, стилю мислення і т.д. Також велике значення має середовище, в якому зростає людина, її сім'я, друзі, школа, університет тощо. Вплив на вибір професії можуть вплинути і на такі фактори, як соціальний статус, заробітна плата, рівень інтелектуального розвитку, наявність обмежень по здоров'ю або інші фактори.

 

Важливо, що вибір професії є постійним процесом, що змінюється залежно від життєвого досвіду та особистісного зростання людини. Упродовж життя людина може переглядати свої професійні пріоритети. Наприклад, після закінчення вишу можуть виникнути нові можливості, з'явитися нові цілі та інтереси.

https://meclee.com/blog/obshchie/proforiyentaciya-z-psihologichnoji-tochki-zoru

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНИЙ БУКЛЕТ ДЛЯ МОЛОДІ

нttps://www.me.gov.ua/Documents/

Як обрати професію: покроковий план для підлітка

 

Важливі кроки

Дитина має відповісти собі на три запитання

• Що мені подобається робити?
• Які я маю хобі та інтереси?
• Що у мене добре виходить?

Скласти перелік професій

По цих відповідях складіть перелік з 15-20 професіями, які відповідають інтересам дитини. Можна порадитись зі знайомими та друзями, або ж просто погуглити.

Де шукати відповідні професії?

• Дні відкритих дверей у навчальних закладах.
• Профільні семінари, лекції та інтенсиви.
• Ярмарки вакансій та хакатони.
• Курси з профорієнтації на онлайн-платформах Prometheus, EdEra, Освітній Хаб тощо.
• Пройти тестування на профорієнтацію.

Як обрати тест на профорієнтацію?

Вам допоможуть фахівці – психолог або класний керівник. У них мають бути бланки тестів з професійної орієнтації. Або ж попросіть у них назви тестів і знайдіть їх онлайн-адаптації.

Тільки не користуйтеся першими ліпшими тестами, на кшталт «Який ти сьогодні персонаж зі Stranger Things». Краще відвідайте сайт Державної служби зайнятості. Там можна знайти доволі якісні тести.

Оцінити професію

Коли є готовий перелік професій, оцініть кожну професію за трьома критеріями.

• Актуальність – наскільки професія буде мати попит у найближчі 5-10 років.
• Складність здобуття професії – наскільки складно вивчитися і опанувати професію.
• Інтерес – наскільки дитині цікаво розвиватися в цьому напрямку.

Для зручності можна давати критерію оцінку від 1 до 10. А потім обрати до 5 професій із найвищим результатом.

Провести розвідку

Тепер варто більше приділити уваги обраним професіям – почитати статті в інтернеті, подивитись інтерв’ю або документальні фільми на ютубі, відшукати тематичних блогерів.

Якщо є така можливість, було б класно відвідати робочі місця, і побачити на власні очі, як працюють люди з цією спеціальністю.

Порадитись з дорослими

Корисним кроком буде розмова з дорослими – батьками або вчителями. Від них можна почуту думку зі сторони щодо обраних професій, навести аргументи або поділитися сумнівами.

Важливо! Дитина має прислухатися до порад, але не обов’язково їх виконувати. Тому що дитина обирає професію для себе. Задача дорослих – допомогти визначитися з вибором та вказати на підводні камені. Але вибір робить дитина сама.

Обрати навчальний заклад

За допомогою Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) знайти заклад освіти, де можна здобути бажану професію. В ЄДЕБО навчальні заклади можна відфільтрувати за регіоном та напрямом діяльності.

Праця за обраною професією

Окремим корисним кроком до обрання професії є практика. Під час воєнного стану дітям дозволено працювати, якщо дотримуватися певних вимог. Тому можна спробувати, і остаточно зрозуміти, наскільки дитині підходить омріяна професія.

Міністерство освіти і науки України нагадує основні вимоги до працевлаштування неповнолітніх:

• 15-16 років – працюють за згодою одного з батьків чи опікунів у вільний від навчання час.
• 16-17 років – працюють за згодою одного з батьків чи опікунів.
• 17-18 років – працюють без обмежень.
• 
  
  
  
  

2024 - прямуємо до перемоги!

 Як налаштувати дитину на навчання після зимових канікул: корисні поради експерта

Чисельні обстріли рф зіпсували свята українцям, значно підвищили рівень стресу, змусили переховуватись ночами в укриттях, підвалах або безпечних місцях. Звісно, все це не додає нам впевненості та не налаштоває на навчальний шкільний настрій наших дітей. Як зарадити дітям під час найскладніших зимових канікул у їхньому житті та краще підготуватись до майбутніх занять.

 Де б не знаходились українські учні, всі вони чекали на зимові канікули та раділи можливості відпочити. Батьки завжди хвилюються щодо того, чим будуть зайняті діти під час зимових канікул та чи у безпечному місці вони знаходитимуться. За мирних часів батьки, звісно, мали величезний вибір – віддати малечу до дідуся та бабусі, поїхати разом на відпочинок, сходити на новорічні вистави в театр. За часів війни більшість цих варіантів, на жаль, були недоступні.

«Без сумніву наші діти, які ростуть у часи війни та навчаються – справжні герої, – каже Тетяна Серебрянська. – Вони мужньо тримаються, вірять в перемогу та продовжують своє навчання під час війни. Їх дитячій психіці це значно складніше дається, ніж нам дорослим. До того ж всі українські діти в різних умовах – хтось змушений опановувати нову мову та особливості навчання у іноземних країнах, хтось, як учні нашої школи, вчиться за українською програмою онлайн закордоном або навіть на окупованих територіях, хтось вчиться у державній школі».

Порада №1: Подаруйте дитині свій час та будьте для неї головним вчителем

Потрібно показати дитині, що вам цікаво та важливо провести час разом. Психологи переконані, що для кожної дитини головним у її житті є  батько та мати.

«Саме тому для дитини так важливо, щоб у часи війни вони були поруч, – каже Тетяна Серебрянська. – Заспокоювали, обіймали та, незважаючи ні на що, переконували, що все буде добре. Під час канікул для кожної дитини треба, щоб мама та тато приділяли їй увагу, проводили з нею більше часу, пропонували цікаві заходи та спільні заняття. Важливий момент – залишайте право вибору як саме проводити час на канікулах за самою дитиною. Зрозумійте, що під час навчання учень зрідка має вибір – перед ним безліч обов’язкових до виконання завдань. А під час канікул – можна дати дитині можливість самій робити вибір. Зробіть так, щоб вибір всіх відпочинкових активностей походив саме від малечі».

Дорослим у цьому питанні важливо тримати баланс – пропонувати вибір та перелік цікавих занять, але діяти обережно, без примусу, не змушувати дітей, а скоріше – мотивувати та підтримувати.

Можливо, що частину канікул ваша дитина захоче провести вдома та відпочити, не займаючи себе абсолютно нічим. Дайте їй таку можливість – малечі теж треба час підвести підсумки, відволіктися віз розумової діяльності. Далі запропонуйте дитині на вибір ігри, книги, фільми та інше.

Порада №2: Зробіть разом суспільно вагому справу

Суспільно вагомі справи у часи війни – це те, що нас об’єднує та загартовує. Діти охоче підтримують та беруть участь у подібних ініціативах.

«Доведено, що для школярів важливо відчувати себе частиною суспільства, – пояснює Тетяна Серебрянська. – В нашій країні сотні великих та маленьких ініціатив, котрі мають соціальну або благодійну мету. Дітям важливо долучатися до справ, де громадяни допомагають один одному. Можна запропонувати дитині зробити браслет, свічку або інший виріб та долучитися для благодійної ярмарки, кошти від якої підуть для потреб наших військових. Можна організувати разом з дитиною допомогу літній людині, котра живе у сусідньому будинку. Можна разом з дитиною запропонувати свою допомогу у притулку для тварин».

Такі заняття будуть для малечі, як цікавими, так і корисними. Обов’язково хваліть дитину за подібні справи.

Порада №3 : Повертайтеся до навчання поступово

«В умовах війни не турбуйтеся про те, що під час канікул дитина щось забуде або не встигне виконати завдання, - переконана директорка школи. -Батькам варто пам’ятати, що незважаючи на часи – дитинство неможливо відмінити або пропустити. Але коли ви бачите, що дитина вже відпочила на канікулах – запропонуйте виконати завдання зі шкільної програми, або самостійно прочитати казку або цікавий твір».

Якщо у вас є доступ до інтернету, то зробіть добірку корисних занять онлайн, котрі занурять дитину до навчального процесу. Це можуть бути творчі заняття – поробки з гіпсу або пластиліну, аплікації, театралізовані домашні постановки. Або домашній урок малювання.

Якщо дитина погодилась на таку вашу ініціативу та щось зробила, потрібно відзначити це, щиро похвалити її, приділивши особливу увагу таланту доньки чи сина.