Учні та вчителі проходитимуть температурний скринінг
МОЗ разом з Міносвіти планують наступного тижня подати на розгляд уряду Правила відвідування шкіл у новому навчальному році.
Про це під час традиційного брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
За його словами, у правилах відвідування шкіл буде також врахований успішний досвід інших країн у цьому питанні.
Попередньо планується запровадити обов’язкове проведення температурного скринінгу працівників та дітей. При температурі тіла 37,2 і вище працівники шкіл та учні не будуть допущенні до приміщень закладів освіти.
Окрім того, обов'язковою буде наявність масок у батьків, які приводять дітей до школи, а також наявність у навчальному закладі антисептиків і використання їх дітьми під наглядом учителів.
Карантин продовжать ще на місяць
Президент Володимир Зеленський наголошує, що не треба поспішати продовжувати карантин більше, ніж на місяць.
Про це він
сказав під час селекторної наради за участю представників Кабінету Міністрів.
За його словами, у питанні продовження карантину необхідно діяти за розвитком ситуації, оскільки люди втомилися.
«Не треба поспішати з продовженням карантину надовго, треба діяти за розвитком ситуації. Всі вже втомилися від цього карантину. Потрібні чіткі рамки, як ми його продовжимо, щоб у людей були можливості для життя в безпеці, щоб міг функціонувати бізнес, щоб економіка не стояла на паузі. Тому спочатку продовжуємо на місяць, але не довше», – сказав глава держави.
У відповідь міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що вже розроблено постанову зі змінами щодо існування карантину в Україні в цілому.
За документом, регіони буде поділено на чотири зони – «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону», де діятимуть чіткі критерії щодо обмежень. Обмежувальні заходи запроваджуватимуть залежно від ситуації, що виникає в тому чи іншому населеному пункті області.
В. Круглов: чи почнеться новий навчальний рік 1 вересня?
Автор: Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок», голова наглядової ради школи «Ранок».
Сподіваємось, що 1 вересня новий навчальний рік почнеться. Але всіх нас турбує, звісно, інше питання: як він почнеться? Буде звичне навчання в стінах школи, дистанційне навчання або якась форма змішаного навчання? Усі ці моделі мають право на життя, і треба бути готовими в будь-який момент перейти до них.
Коронавірус не зник. І в умовах, що склалися, немає іншого виходу, як організація повного або часткового дистанційного навчання. Альтернативою може бути домашнє індивідуальне навчання. Але воно не може бути масовим.
1 вересня українські школярі підуть до школи, але, можливо, доведеться обмежувати одночасне перебування дітей в класах.
Про це в
інтерв’ю BBC News Україна сказав головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
«Підуть. Але як — це вже питання, яке ми проговорюємо з новим в. о. міністра освіти. Є декілька варіантів. Можливо, доведеться обмежувати одночасне перебування дітей у класах. Розглядаємо варіанти, що, наприклад, математика буде в класі, а історія буде дистанційно проводитись», — сказав Ляшко. За його словами, також можливий варіант розведення дітей по змінах.
«Думаю, що ці моделі ми напрацюємо. Спрогнозувати епідситуацію на вересень майже неможливо. Готуємось і до найгірших сценаріїв, до дистанційної освіти, до проміжних варіантів і до повністю повернення дітей до школи», — повідомив головний санітарний лікар.
Яке ставлення до дистанційного навчання в нашій країні?
Напевно, ви читали в мережі, що батьки виступають переважно проти дистанційного навчання. Пишуть навіть петиції за його скасування. Думаю, батьки виявилися не готовими до того, що в умовах карантину потрібно не тільки організувати власну дистанційну роботу, розв’язувати побутові проблеми, що виникли, а й забезпечити умови для дистанційного навчання дітей. Карантин — це великий стрес для сім’ї та суспільства загалом.
Негативне ставлення батьків до дистанційної освіти пов’язане і з тим, що не тільки вони, а й учителі були не готові до такого розвитку подій. Необхідно розуміти, що проблеми, які постали під час дистанційного навчання, — це не вина наших учителів. Не тільки у нашій країні, але й ніде у світі не було досвіду проведення дистанційного навчання в таких масштабах, хоча існує безліч дистанційних курсів як у нас, так і за кордоном. Але ці курси є або підтримкою базових предметів, або окремими курсами за інтересами для індивідуального навчання.
А під час карантину виникла необхідність організувати дистанційне навчання не одному учневі або групі дітей, а всім учням країни одночасно. По суті, потрібно було перемістити цілі школи, всю освітню систему країни в нове віртуальне освітнє середовище.
Незалежно від того, як складуться обставини, — буде звична класно-урочна форма навчання, дистанційна або змішана — наша освітня система загалом і кожна школа окремо мають бути до цього готові. І перехід від однієї форми навчання до іншої повинен відбутися без стресів для учнів, учителів та батьків.
Зараз ми чуємо інформацію про те, що МОН розробляє рекомендації з організації дистанційного навчання в разі нового карантину. Будемо сподіватися, що ці рекомендації допоможуть школам організувати навчальний процес у нових умовах. Але необхідна також допомога міської влади, усіх гілок державної влади в підготовці та організації дистанційного навчання в новому навчальному році. Адже під час весняного карантину школи опинилися сам на сам із цією проблемою.
Не маючи досвіду дистанційної роботи, часто намагалися перенести класно-урочну систему в формат дистанційного навчання. На жаль, в мережі можна почути, що деякі школи навіть зберегли старий розклад уроків і здійснювали жорсткий контроль відвідуваності учнями дистанційних уроків відповідно до розкладу. Звичайно, це в корені суперечить теорії і практиці дистанційного навчання.
Не можна забувати і про те, що школа — це не тільки уроки. Це й перерви, і спілкування з однокласниками і вчителями, і позакласна робота, це гуртки і факультативи. І просто «а поговорити...». Це означає, що під час дистанційного навчання, крім уроків, необхідно організувати й різні позаурочні заходи.
Хочу навести приклад з досвіду роботи віртуальної школи «Ранок», до якої були залучені фахівці, автори книжок, учителі школи «Ранок». Тут проводилися не тільки дистанційні уроки, але й «Ранкове коло», фізкультхвилинки, гуртки з математики, логіки, театрального мистецтва, регулярні зустрічі з сучасними українськими дитячими письменниками. Також був організований телекомунікаційний проєкт «Школа моєї мрії. Віртуальна галерея», який об’єднав близько 200 учнів і вчителів із 22 областей України. Отже, дітям потрібні не тільки дистанційні уроки, але й дистанційні позаурочні заходи.
Розвиток подій у світі свідчить про те, що на нас чекають серйозні зміни в системі освіти. Освітня система, яка сформувалася ще за часів промислової революції ХІХ століття, переживає кризу. І революція в освіті, як і в інших сферах життя, мала відбутися незалежно від пандемії. Пандемія просто прискорила ці процеси.
